Слово як мікстура до виживання

Медичний працівник – надзвичайно актуальна професія сьогодення.  Деякі з них лікують тіло, а деякі – душу. Наприклад, неперевершений майстер слова, гуманіст Василь Стефаник. Він завжди відчував, що повинен допомагати людям, недарма й обрав професію лікаря. Хоча завершити освіту йому не судилося, головну свою місію він все ж таки виконав: став тонким спостерігачем людських душ.

Цього року виповнюється 150 років із дня народження Василя Стефаника, і з цієї нагоди 12 травня 2021 року здобувачі освіти І курсу Кам’янського медичного коледжу відвідали «літературну вітальню»,  облаштовану в Музеї історії міста Кам’янське. Там вони дізналися про цікаві факти з життя й творчості видатного українського письменника з документальних та художніх фільмів, а також мали змогу поставити цікаві запитання літературознавцеві  Валентині Галацькій, яка також радо вітала майбутніх медиків у «літературній вітальні». Читали й коментували уривки з творів, співпереживали героям, адже емпатія – одна з фундаментальних soft skills (м’яких навичок), необхідних у роботі медичної сестри.

Отже, залучившись до художнього слова знаного в усьому світі письменника-новеліста Василя Стефаника, здобувачі освіти Кам’янського медичного коледжу вкотре переконалися, що «слово як мікстура до виживання»  – засіб лікування,  ефективний в усі часи.

 

Світлана Петріщева, викладач української мови та літератури