Перші згадки про бібліотеку сягають ІІІ ст. до н.е. Ще в часи Шумерської держави книги-таблички зберігали у спеціальних глиняних глечиках, на які вішали свого роду маленькі етикетки з вказівкою тематики текстів. Люди вірили, що той, хто візьме табличку без дозволу, буде покараний богами, а усі його нащадки стануть вигнанцями. Непоганий захист бібліотеки від крадіжок!
В Арабському халіфаті бібліотеки мали назву «Будинки мудрості» і були майже священними спорудами. Перш ніж увійти до бібліотеки, читачі вмивалися біля джерела, що знаходилось при вході. Читали вони сидячи на бібліотечній підлозі, яку застеляли килимами.
Перший список вимог до бібліотекарів запропонував італійський герцог Федеріко да Монтефельтро у ХV ст. До переліку вимог увійшли освіта, приємний характер та зовнішність, красномовство тощо.
А чи знали ви, що велику роль в історії бібліотек відіграв письменник Йоганн Гете? Він 30 років опікувався книгозбірнями. Саме Гете ввів ще кілька вимог до роботи бібліотекарів: вони мали оберігати книжкові фонди, вести облік книг та забезпечити постійну роботу книгозбірень.
А ще Гете ввів правило «Книги, повернені в неналежному стані, не приймати».
1876 року була створена перша Американська бібліотечна асоціація, а згодом, у 1887-му – професійна бібліотечна школа. Їх засновником був директор Колумбійського університету Мелвілл Дьюї. Він активно долучав до роботи з книгами жінок, що викликало чимало розмов, адже до ХХ ст. бібліотекарями були лише чоловіки.
Найживописніші бібліотеки України:
Національна бібліотека ім. Вернадського
Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого
Львівська національна бібліотека ім. В. Стефаника
Наукова бібліотека Львівського національного університету ім. Івана Франка
Одеська бібліотека
