6 березня 2015 року громада міста та колектив Дніпродзержинського медичного училища зазнали непоправну втрату – перестало битися серце людини-легенди, патріарха нашого навчального закладу, справжнього патріоту і надзвичайно обдарованої людини – Бориса Павловича Мельниченка.

Борис Павлович Мельниченко народився у 1919 році. У 1941 році з відзнакою закінчив Дніпропетровський фармацевтичний інститут та був мобілізований до лав діючої армії.

Борис Павлович пройшов всю війну, дістав поранення, не раз наражався на смертельний ризик. День Перемоги капітан медичної служби Мельниченко зустрів в Австрії. Борис Павлович має численні нагороди за фронтові звитяги та сумлінну працю в післявоєнні часи. Під час він потайки вів фронтові записи. У 2011 році дніпродзержинський краєзнавець,  письменник  О.Слоневський опублікував фронтовий щоденник Бориса Павловича Мельниченка «Від Дніпра до Дунаю» у книзі «История в лицах или портретная галерея Каменского-Днепродзержинска».

Після війни Борис Павлович присвятив себе улюбленій праці – медицині. Заснував у місті першу аптеку, займався науковою діяльністю. Отримав звання «Відмінник охорони здоров’я».

Свої знання, досвід Борис Павлович передавав студентам Дніпродзержинського медичного училища, в якому довгі роки викладав фармакологію.

Борис Павлович – художник, поет, історик, колекціонер.

Любов до медицини, дух творчості, найвищі загальнолюдські цінності він передав доньці – Людмилі. Людмила Борисівна Рудзік, донька Бориса Павловича Мельниченка, багато років працює у Дніпродзержинському медичному училищі викладачем педіатрії і є продовжувачем славних традиції родини. Родинні надбання Мельниченко-Рудзік шануються не тільки колегами і студентами училища, та й громадою міста.

Вшановуючи пам’ять великої людини, для студентів-медиків в музеї історії училища було проведено цикл екскурсій, присвячених життєвому шляху і творчості Бориса Павловича  Мельниченка.

                                       Харченко С.Є., викладач історії