У коледжі відбувся круглий стіл «Соціальна модель плагіату».  У його роботі взяли участь представники ЦМК коледжу та члени студентського співуправління, які з’ясовували  «Чи плагіат спричинений соціальними умовами?».

Переднє слово Гляненко К.А., кандидата педагогічних наук, методиста коледжу, було присвячене історії питання плагіювання. Доречно було розглянуто, звідки походить сам вираз «соціальна модель плагіату». Глибокий опис соціальної моделі, як зазначає Social Model of Disability, вказує на суспільство, яке сприймає осіб з інвалідністю як неповносправних.  Дослідники Шейспір та Еріксон (2000) означили цю модель і для студентів, тому що плагіат розглядається як якась вада «лише у студентові», як інвалідність у людини. А скоріше, плагіат виникає тому, що студенти мають обмежені можливості та нерівноправності.  Ставлення до такої соціальної моделі плагіату пов’язане не так з окремими викладачами та студентами, як із системою освіти та суспільства  взагалі, яке потребує і навіть зумовлює таку модель.

Виникла потреба у детальному розгляді та обговоренні цього питання.

У процесі обговорення було наголошено на тому, що міжнародна конференція запропонувала соціальну модель плагіату, яка спирається на тому, що він викликає дисбаланс у вищій та післядипломній освіті.

Куцевол О.П., викладач філологічних дисциплін, зазначила, що стала загальновизнаною теза, що плагіат є «академічним правопорушенням». Учасникам круглого столу було запропоновано відповісти на питання: Як студентам та викладачам стати доброчесними?

Циганок В.О., викладач соціальних дисциплін, наголосив на тому, що було висунуто аргумент, що плагіат – це просто копіювання, на іншу думку – це «академічне самоскалічення», оскільки ускладнює можливості саморозвитку і людина потрапляє в зону невизначеності. Тому замість звинувачень студентам треба наводити приклади негативних наслідків плагіату і вказувати на ефективні реальні шляхи самостійного пошуку, які завжди є складними, але забезпечують особистісні здобутки, а не чужі запозичення.

Щикно Олександра, студентка першого (бакалаврського) рівня, додала,  що прагнення в Європу, дотримання стандартів світової медицини, однозначно спонукає нас дотримуватись принципів академічної доброчесності, бо у світі вільного ринку високу ціну мають власні ідеї. Для студентів, які прагнуть життєвого успіху та академічної мобільності, такий вибір є правильним.

Клименкова С.В., викладач фармакології з основами медичної рецептури, наголосила: важливо  розуміти, що «моральна безграмотність» – є серйозною загрозою для суспільства, тому що гальмує академічну незалежну поведінку.  Людина, яка плагіює в більшості випадків, не покладається на власні здібності та можливості, і поступово їх втрачає. Розуміння цього повинно прийти до молоді якомога раніше. Тому що «майбутнє – це не те, що надається або отримується, а те, що створюється», а й б ще додав до цитати: створюється власними силами. Для розвитку сучасної медицини – це є надважливим.

Через запропоновану соціальну модель плагіату учасники круглого столу дійшли висновку, що питання плагіату є спірним насправді, педагоги повинні усвідомити соціальну відповідальність для створення умов розвитку професійності без обмеження. Тільки за участі та підтримки студентів, залучених до активного діалогу з викладачами, зміни в освіті можуть бути життєздатними.  Вчити треба через бажання, а не через примус та залежність.

Організували та провели члени групи  сприяння академічної доброчесності.