У Червоноіванівському фельдшерському пункті 8 років працює фельдшером Аліна Вершицька. На її обслуговуванні перебуває близько 900 чоловік населення із трьох сіл — Червоноіванівки, Козодуба та Коробчино. У 2016 році дівчина закінчила Кам’янський медичний коледж. І вже 5 липня 2016 року приступила до роботи.
До привітної безвідмовної фельдшерки йшло чимало селян. Хоча були й такі, що сумнівалися, не довіряли молодому ще не досвідченому спеціалісту. Та вона приймала кожного, передусім уважно вислухавши. Кому було необхідно, міряла тиск, корегуючи лікування. Кому — направлення виписувала до профільного спеціаліста, якщо не мала можливості допомогти. І все це робила виважено, з посмішкою і лагідним словом.
Сьогодні, коли скільки часу сплинуло відтоді, як закінчила медичний коледж, зізнається, що дуже й не мріяла навчатися на медика. Більше, мабуть, хотіла вивчати педагогіку. Але вийшло, як вийшло. І ніскілечки не жалкує. Бо уже в процесі навчання медицина захоплювала її все більше і більше. Було цікаво дізнавитися інформацію про тіло людини, його можливості. До речі, у медколеджі Аліна навчалася разом із сестрою Анжелою. Сестра теж працює у медичній сфері, у хосписі в Кам’янському.
Аліна Вершицька не безпідставно вважає, що для медика важливі знання. Але не другорядними є і вміння бути спокійним і водночас рішучим, чуйним і безстрашним, милосердним і виваженим. А ще медикиня на власному досвіді зрозуміла такі прості і водночас важливі речі, що з людьми потрібно говорити. Адже словом можна і ранити, і лікувати. Переконана також, що і її посмішка багатьох налаштувала на одужування.
Аліна Вершицька успішно співпрацює і з Червоноіванівською старостою Наталією Григорівною Крушинською. Працівники старостату ніколи не забудуть біля пункту і траву обкосити, і сміття вивезти, і порядок підтримати. А в разі потреби — надають фельдшерці транспорт, щоб дістатися до віддаленого пацієнта.
Аліна цікавиться новинками у медицині, багато читає, щоб йти в ногу з часом. Мріє про власну родину і дітей разом з хлопцем, з яким мешкають разом. А найперше, щоб вже настав такий довгоочікуваний справедливий мир. Тоді, переконана, і люди будуть менше хворіти, не страждатимуть від серцевих нападів та головного болю. А більше посміхатимуться і радітимуть життю. І менше звертатимуться до медиків.
Джерело: “Нові рубежі”