Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього”, – говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого, звичаїв, традицій – перекотиполе, куди вітер подме, туди воно і котиться. Саме тому ми повинні знати свою історію, своє минуле, звичаї, традиції.
Посівання (засівання) — обряд в перший день Нового року за старим стилем, який збігається з християнським святом Василя Великого. На Старий Новий рік — Василя традиційно зранку 14 січня по аудиторіях ходили студенти-посівальники, які посипали з порога дім (аудиторії) зерном як символом родючості і достатку.
Під час Новорічних свят у медичному училищі було проведено позааудиторний захід з української літератури «Значення народних звичаїв і традицій у нашому житті. Засівалки на старий Новий рік».
Творчі колективи груп СО – 7, СС -38, та СС – 6 ознайомили студентів та викладачів училища з обрядовими піснями зимового циклу, які приурочувались до основних свят зимового циклу: колядки (пісні,присвячені до Різдва (7 січня); щедрівки (пісні, присвячені до Нового Року (за старим календарем 14 січня). Це – новорічні вітання, побажання успіху в новому землеробському році, побажання здоров’я сім’ї, величання господаря, прославлення праці хлібороба та її здобутків.У колядках мали місце певні образи: Ясен-місяць – пан господар, Красне сонце – жона його, Дрібні зірки – його дітки. Новорічний казковий персонаж – Коза, яка вносить пожвавлення у колядки та щедрівки. У щедрівках звучали щедрі побажання рідним і близьким, а також були наявні мотиви весняних господарських робіт, тому що в дохристиянські часи Новий рік святкувався навесні.
Слова подяки викладачам, які надихнули студентів на даний проект: Сосновій В.А., Петріщевій С.А., Курницькій Т.Л., Тропко Л.І.
Рада студентського співуправління Дніпродзержинського медичного училища.
Фоторепортаж Бондаренка Олександра, ЛС-20, Гук Олександри, СС-17