У Кам’янському фаховому медичному коледжу пройшов навчально-виховний захід «Шевченко – біль, людяність, професія» — подія, що перетворилася на глибокий діалог крізь час. Діалог із серцем, із совістю, із кожним із нас.
Ми звикли сприймати Тараса Шевченка як символ, як портрет у підручнику, як обов’язкові рядки для вивчення. Але цього разу він ожив. Завдяки використанню сучасних технологій та елементів штучного інтелекту прозвучало символічне звернення Т. Шевченка до студентів — глибоке, емоційне, таке, що змусило замислитися і відчути особисту відповідальність за людяність у професії.
Він заговорив і голосами наших студентів — щирими, глибокими, інколи болісними, але завжди справжніми.
У кожному виступі відчувався біль — той, що не має терміну давності. Біль за людину, за її гідність, за право бути почутим. І водночас — неймовірна людяність. Та, про яку писав Шевченко і яка є основою професії медика. Бо лікувати — це не лише про тіло. Це про душу. Про співпереживання. Про здатність бути поруч, коли найважче.
Інтерактив
Захід мав виразний інтерактивний характер: студенти активно долучалися до обговорень, інтелектуально-творчих конкурсів, працювали в команді, дискутували, аналізували, шукали сенси. Особливе зацікавлення викликав конкурс, де учасники розпізнавали твори за уривками та поєднували цитати з життєвими ситуаціями.
Кожен етап відкривав новий вимір постаті Кобзаря — не лише як поета, а як людини, що глибоко відчувала чужий біль і прагнула його полегшити. Саме тут відбулася міждисциплінарна інтеграція: поєднання літератури з медициною, де гуманістичні ідеї Шевченка органічно перегукувалися з етикою медичного працівника 🩺.
Надзвичайно яскравим і, без перебільшення, найемоційнішим став конкурс «Аптечка Шевченка» 💼. Саме він найбільше запам’ятався учасникам. Завдання полягало в тому, щоб символічно “зібрати аптечку” для людей, про яких писав Шевченко: знедолених, покривджених, самотніх. Але замість звичних медикаментів студенти наповнювали її словами, якостями й цінностями: “співчуття”, “відповідальність”, “людяність”, “добро”, “терпіння”.
Було видно, що студенти пропускають ці слова через себе, співпереживають і розуміють: майбутній медик лікує не лише тіло, а й душу 💙.
Багато учасників зізнавалися, що саме цей конкурс змусив їх по-іншому подивитися і на Шевченка, і на свою майбутню професію. Вони відчули, що людяність — це не абстрактне поняття, а щоденний вибір, який починається зі звичайного слова, погляду, ставлення до іншого.
Учасники
Учасниками заходу були студенти груп СС-42, СС-45, СС-40, СО-21. Атмосфера живого спілкування, глибини й щирості створила простір справжнього діалогу поколінь.
Навчально-виховний захід разом зі студентами провела Христина ВІНТОНЯК, кандидат педагогічних наук, викладач української мови та літератури.
У підсумку, найбільше студентам сподобалася саме щирість і глибина конкурсів, їхня нестандартність і можливість не просто відповідати, а відчувати. Цей захід став символом єдності поезії і медицини, минулого і сучасності, слова і дії — і залишив після себе сильний емоційний відгук у серцях кожного ✨.
Дякуємо всім, хто долучився. Хто відчув. Хто прожив.
Шевченко з нами. У слові. У виборі. У доброму вчинку.
Олена ЛАВЕЦЬКА, голова циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін