Голодомор 1932–1933 років — одна з найтрагічніших сторінок в історії України, визнана світом актом геноциду. Це була цілеспрямована політика більшовицького режиму, спрямована на фізичне винищення українського народу.

У коледжі відбулося засідання гуртка історії України, на якому викладачі та студенти зібралися, щоб вшанувати пам’ять мільйонів загиблих та переосмислити події страшної національної трагедії. Під час заходу учасники обговорили причини та механізми штучного голоду: насильницьку колективізацію, політику розкуркулення, хлібозаготівлі, «чорні дошки» та репресії проти українського селянства.

Прозвучали рядки з «Книги Буття українського народу», які передають масштаб і трагізм тих подій:

«…Не було тоді ні війни, ні суші, ні потопу, ані моровиці. А була тільки зла воля одних людей проти інших…»

Студенти працювали з матеріалами «Народної книги-меморіалу», наводячи конкретні факти масової загибелі українського населення в 1932–1933 роках. Гуртківці презентували тематичні дослідження, створили презентації й декламували вірші, присвячені пам’яті закатованого голодом українського селянства.

Здобувачі освіти одностайно наголосили: Голодомор 1932–1933 років є актом геноциду української нації. На завершення засідання всі присутні вшанували жертв хвилиною мовчання та запалили свічки скорботи. Особливо зворушливим став символічний обряд передачі свічки між студентами, викладачами та бібліотекарем — як знак єдності поколінь у спільній пам’яті про загиблих.

Ми зберігаємо цю пам’ять у серці, щоб подібне зло ніколи більше не повторилося на нашій землі.

Світлана Харченко,

викладач історії, керівниця музею історії коледжу