Щиро й радо перед Вами
Ми покажемо рекламу.
Не про те, як мити й прати,
«Снікерс» вчасно споживати.

А натомість – серцевину
Всіх професій – МЕ-ДИ-ЦИ-НУ.
Бо без неї ні герой, рятувальник чи ковбой,
І дизайнер делікатний, правду кажучи, нездатний.

Буде діяти й творити, як його не прищепити
Від хвороби навісної, що зловісною юрбою
Ходить поруч, кожну мить може раз і – зупинить.

В ліжко вкласти, все обмежить
Навіть ця банальна нежить.
Вчить, готує, наставляє, «помога», запобігає,
Наче матір, рідна ненька, – медицина дорогенька.

Ось тепер уже по суті,
Де навчатись, ким же бути?
Звісно, в коледж наш медичний
Вчасно треба Вам прибути.

А студентів – цілий «рій».
«Заповняють» коледж мій!
Дружать, мирно дискутують,
Вчаться – часу не марнують.

Як нас «розпізнать» за фахом
Під одним медичним дахом?
Так згадали кольори: і не два, і вже не три.
Саме у Дмитра Павличка – тексти, наче світла річка:

«Два кольори мої – два кольори».
– Прекрасно, класно – повтори!
Ні! Потрібно нам чотири!
Кольори, як символ миру,
Щастя, милосердя, згоди,
Маємо ж таку нагоду

«Розказать» про кожний фах
Вам сподобається – «Ах»!